Територія Стрийського парку – пам'ятник Яну Кілінському

ID: 109

Пам'ятник учаснику повстання під проводом Тадеуша Костюшка встановили за ініціативи львівських ремісників. Автор ескізу пам'ятника — архітектор Юліан Захарієвич (1888), а виготовив його скульптор Юліан Марковський. Монумент встановили 1895 року.

Історія

Ян Кілінський (Jan Kiliński) — варшавський швець, учасник повстання під проводом Тадеуша Костюшка у 1794 році. Пізніше йменований полковником мазовецької міліції (milicja mazowiecka).

Ініціатива встановлення монумента виникла серед львівських ремісників. Зокрема 1888 року Комітет ремісників звернувся до депутата Галицького сейму та Державної ради у Відні Пьотра Ґросса (Piotr Gross) із проханням посприяти справі встановлення пам'ятника Янові Кілінському. У результаті була створена мистецька комісія, до якої увійшли архітектори та впливові міські урядники: Юліан Захарієвич (Julian Zachariewicz), Юліуш Гохберґер (Juliusy Hochberger), Валевський (Walewski), Яновський (Janowski), Анджей Ґоломб (Andrzej Gołąb) і Геппе (Heppe) (Dziennik Polski, 1888, №209, 2). Цього ж року члени комісії розглянули проект, запропонований Юліаном Захарієвичем, і доручили його виконання знаному скульпторові Юліанові Марковському (Julian Markowski). У ньому Кілінський зображений у повний зріст, одягнений у кунтуш, із мечем в одній руці, та штандаром в іншій. Чотириметрова фігура мала стояти на шестиметровому п'єдесталі та бути оточеною клумбами. Місце для пам'ятника поміж альтанок, біля ресторації звідки відкривався вигляд на "цілий парк і далі на курган (Kopiec) і Стрийський гостинець". Кошти на пам'ятник збирали "ремісничі корпорації", а частину доклали з міського бюджету.

До комітету пам'ятника, який очолив Пьотр Ґросс, увійшли зокрема: Едвард Мохнацький (Mochnacki), Станіслав Нємчиновський (Niemczynowski), Ґлодзінський (odziński), Валіхєвич (Walichiewicz), Міхал Міхальський (Michalski), Сьвістерський wisterski), Клоссовський (ossowski), Мар'янський (Mariański), Александрович (Aleksandrowicz), Шидловський (Szydłowski), Пйонтковський (Piątkowski) та ін. (Dziennik Polski, 1888, №209, 2).

Виготовлення пам'ятника затрималося на роки, і вдалося його завершити 1895 року (Dziennik Polski, 1895, №80, s.2). Роком раніше у Львові відбувалася Загальна крайова виставка, яку присвятили сторіччю повстання під проводом Костюшка. У верхній частині парку, біля виставкових павільйонів, спорудили будинок-ротонду для експонування панорами Битви під Рацлавицями, в якій Кілінський брав участь. На нижній алеї парку 1895 року встановили пам'ятник полковникові, і відтоді парк став відомим під назвою парк Кілінського.

Монумент зберігся до сьогодні: завдяки соціальному аспекту біографії Кілінського його не демонтувала радянська адміністрація Львова.  

У 2008-2009 році пам'ятник відреставрували за ініціативи польського Товариства опіки пам'ятками (Siurawska, 2009).

Пов'язані місця

Опис

Територія Личаківського парку – пам'ятник Бартошу Ґловацькому

Детальніше про місце
Опис

Вул. Золота – меморіал Вісньовському та Капусцінському

Детальніше про місце

Джерела

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення