Пані Надія і пан Ярослав

Пані Надія і пан Ярослав

Оповідачі проживають у будинку № 15 по вул. І. Горбачевського з 1963 р. Про зміни, які зазнала довколишня територія і будинки в повоєнний час, їм важко судити. У інтерв’ю більше йшлося про сучасний стан будинків і зміни впродовж останніх десяти-двадцяти років. Розповідали про відновлення будинку № 2 по вул. Метрологічній, сховану бібліотеку на подвір'ї будинку № 8 по вул. І. Горбачевського, трагічну долю повоєнних мешканців будинку № 67 по вул. І. Котляревського, згадувалися також будинки № 12 і 14 по вул. Метрологічній.Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.

Загальні відомості

Новицький Ярослав Миколайович. …58 (1958 р. переїхав до Львова з Тернопільської обл.)… Той будинок будували облспоживспілка… Дали мені тут квартиру… і ми тут поселилися 2 червня… 63 (1963) року… Напроти дім, то… будувала львівська залізниця… Тут напроти є подвір'я, то… львівський молокозавод… Щоб руйнували і будували – ні, то були старі… Щоб руйнували і будували, такого я не пам’ятаю… Тут на Котляревського не руйнували, нових не будували… Були старі будинки, так вони й осталися старі… Не знаю (що було на місці цього будинку, до його будівництва)…, чи то була площадка…, не скажу… Навпроти Горбачевського на Чупринки нічого такого не було, був костьол…, казали, що то був жіночий монастир…

Новицький Ярослав Миколайович. Люди жили, але хтось викупив і зробив банк…

Новицька Надія Миколаївна. Там в тому будинку три небіжчики було, там навіть оружиє тримали… Відкрилося перед тим, як людей виселили… Може років 7–8 назад солдати то…, а там оружиє було… Той будинок купили, дуже довго будували, казали, що ремонтували… Казали, що буде… ніби банк… То робили років п’ять… Ну десь місяць назад стало світло світитися, вночі світиться… (Колись) сім’ї жили, але шось таке робилося, шось підпільно таке було… Воєнна зброя…

Хтось приїздив і требував, мені двірничка розповідала… і требували, просили, щоб їм хату віддали… так люди собі поговорюют…

…Вхід з Горбачевсього зробили, колись не було, а було так, ходили…, поперек люди ходили як хто хотів… За демократії…, як начиналася та торгівля, то хтось ше задумав зробити тут кіоск на тій площадці…, вже фундамент залили., і то заборонили… А тепер гарно зробили…, зробили забор…

Новицька Надія Миколаївна. Ше один такий дядя Ваня, він робив двірником… шо тут ше десь є потаємно закрита бібліотека…, закопана… десь в тих домах, під 12 номером…, і в тому подвір'ї… А чи то правда? …Йому хтось розповідав…

Новицький Ярослав Миколайович. …Казали чи в Канаді, чи в Америці є, виїхав, то ще видно за Совєцького Союзу як то люди вибиралися…, він ту бібліотеку закопав і тепер за самостійної України приїздив…, чи то син приїздив, батько передав… шукав ту бібліотеку… і не знайшов. Точно може батько не дав йому даних… Там є садочок…

Новицька Надія Миколаївна. …Ми навіть не цікавилися (хто там жив до війни)…

…Горбачевсього, 8, то є, тепер з'ясували…

Новицька Надія Миколаївна. …Я про той будинок мало знаю, шось не знаю, не цікавилася… Бєсєдка… То колись такий граф був, шо вони так заходили і так собі, чи вечером, і так собі таку бєсєдку…

Ше як ми тільки приїхали сюди ту була на низу, занимала там великий…, квартира, така велика гарна площадь, одна жінка жила, вона було муз працівником, вона дочку сама виховувала. Вона занимала майже перший поверх, всьой партер…, чи то якого воєнного вона була жінка, чи то…, бо вони ж перші права мали… Вона померла, там більше сто квадратних метрів було тої площі. І та донька залишилася сама…, вона навіть в двірники пішла, бо треба було платити… Шось таке сталося, що вона собі життя кінчила… Ті діти продали ту квартиру, їх двох купило… Там поселилося…, багато поселяється людей, перепродують ті квартири, і ремонти ті євро роблять…

Новицька Надія Миколаївна. …Там на Метрологічній є для ваг…, лабораторія, закрита вулиця і там шось для ваг…

Новицький Ярослав Миколайович. …Там провіряли ваги, манометри…, ставили штампи…, ну всі прибори… навіть тисковимірювач… То лабораторія…

Новицька Надія Миколаївна. …А друга брама, то закрита, колись там був садочок. Хто то викупив, невідомо хто… І той садочок зробили ніби офіс… Спочатку возили воду, щось таке там возили…, возили, бо було видно, шо там машини їздять… Тепер той офіс ніби він закритий…, ніби потаємно закритий… Я того року взнала, я з правнуком гуляла, мені самій цікаво було… Ну, видно, хтось купив і живуть… А то виявляється зовсім не так… Попала на охранніка…, він став розповідати, шо то... він охранніком…, діти й онуки приходять, помагають замітати й порядок робити… Ну шо то воно там зараз є, я дійсно не можу вам сказати…