Пані Надія
Будинок №15 на вул. Академіка Богомольця
Загальні відомості:
Вийшла заміж, прийшла сюди за невістку. Батьки чоловіка прийшли сюди в 1939 р. Моєму чоловікові татові дали це крило, на цьому поверсі в 1939 р., він був воєнним, майор в якомусь там чині. І дали йому тут п’ять, но воно йде по убилі – то велика, меньша, меньша і ще меньша. Потом прийшла радянська влада, уже після війни,… 1945 р., їм дали в 39, а в них було троє дітей, він був на фронті, а вона евакуировалась в Харків… А вже після війни вернулись, то хата за нею була… Було багато площі, почали уплотнять. І оставили ей ту кімнату і ту, дві кімнати. А туда понаселяли і в нас зараз є комуналка… А кухня була спільна…, ми собі кусочок відділили, 6 метрів… Перепланувань не було, тільки кухню собі відділили.
Попередні власники:
А взагалі цей будинок був австрійського єврея, адвоката… Тут (3 поверх) адвокат жив, на другому поверсі його батьки, а внизу прислуга там… Тут всьо по кругу, і так само другий поверх…
Речі попередніх власників:
Були, але тільки собі ковйор залишили той один, він в нас висить… Він вже не гарний, но я шось як реліквію…, а мебель всю поміняли, була мебель, була… Під березу була, спальня була…, а в цій кімнаті була люстра і така мраморна підставочка… Було, було. А от лишилось (абажур), тільки плафони інші…
Сусіди:
6 квартира, то там жили євреї…, він працював м’ясником. Вона не працювала, її батьки були, євреї жили, вони в Ізраїль поїхали… А іншу квартиру заняли КГБ, Яценко, він полковник служби етой, а вона підполковник… А раніше, то ще й в підвалі… В нас ще весь підвал занят бил жителями. На нашей стороне подвал бил, таксист жил, там жила, она дворничкой працювала, діти ещо били, потом Петро жил… Весь подвал бил занят людьми… Ми так по дому дружньо жили… На другому поверсі тоже жили, с этими в Ізраїль поїхали… він бухгалтером був на базі а вона, як єврейська жінка була в дома… А потом вселился прокурор… А там Тєрєнтьєва жила… На першому поверсі, як я прийшла, паня одна польська жила (на першому поверсі)… … жили також з прокуратури… а со двора тоже жили євреї… все помінялося, кто помер, кто уехал…
Дворик:
Яма там є, дворик... Зацементоване і при чому маленьке…
Так, що ми по тій вулиці самі старожили. То все уже повимирали… А я вже в тому будинку з 1960 р. Ми колись тут були як одна сім’я, як село. А тепер вийдеш і добрий день нема кому сказать. Все помінялося.
Кто жил раніше, то знала, а зараз вже помінялися… навпроти в будинку та третьому поверсі хороша сім’я жила…, на другому в прокуратурі працювали… Петрєнки жили, на другому той великий балкон, то тоже жив якийсь начальник…
А на вулиці, там навпроти 6 (будинку), там колись була колонка, там качалі воду… Там можна було воду брать до 90 року…
Наша вулиця… колись була тишина… Машини ніколи не їздили, діти росли… бавився на мостовой, я вигляну у вікно, тільки його їсти покличу… Дитяча площадка там… Старушечки там сиділи…, воду собі накачають, поп’ють.
Там в куті не було цього дому, там був прохід на Пекарську… 70 десь рік його почали будувати той будинок…
Колись була кондитерська, там на площадці. Зараз там прокуратура єсть якась, а там бил кондітєрскій цех… у нас тут вийдеш на балкон карамелькамі пахло…
… Була приватна булочна, той край 11 А, булочна була приватна…, то вже радянська влада то все ліквідувала… Мені свекровь казала…
Центр–околиці міста:
Цетральна частина Львова була раніше якось більш… Як прийшла радянська влада повесили Ленина… Академічна змінилася, там були такі дерева високі… Так Було не звично, прямо гола стала та Академічна… Будинки попереробляли…, де краще, а де гірше…
Сихів то було село, і там було красиво… Ліси… Особнячки були. І на Науковій були особнячки… Тоже ж всьо позносили і почали от ті хрущовки ставити… Стрийська, там тоже були будиночки, особнячки…
Центр… Академічна, проспект Свободи. Ну і ми в самому центрі…
Визначні місця Львова:
Мені Стрийський парк нравится… Ну Високий замок… Дуже люблю я кладбище Личаківське…
Автор – Галина Боднар
